На залізничному вокзалі

Пам’ять гортає сторінки історії
Нас переносить XІX століття
Під час спорудження залізниці
І виникли наші ПОЛОГИ

Сьогодні, 23 липня, вихованці групи «Калинка» разом з вихователем та помічниками вихователів, здійснили дивовижну подорож. Можливо Ви здивуєтесь, що  написали слово дивовижну. Тому, що нас прийняли господарі нашого залізничного вокзалу, можна сказати по – українськи, тобто від чистого серця та з усією душею. Цього літа, наші дошкільнята побували у багатьох цікавих місцях рідного містечка. Та вабив нас завжди залізничний  вокзал.

Довго ми вагалися вести туди дітей, чи ні. Адже небезпечна дорога: через міст іти, звичайно, правильно, але і я сама інколи боюся по ньому іти, через колії – та чого ми навчимо наших малят, перебігати перед поїздом, перестрибувати через колії? Це ж небезпечно!

Та дітей потрібно знайомити з правилами, а краще запам’ятовується своїм прикладом та реальними діями. Тому нас запевнив Чистов Валентин Євгенович про те, що нічого не треба боятися і він нам допоможе.

Нас ніколи так не чекали… Адже ми, малята, любимо все детально пізнавати, попробувати та й ще в подорож пішло нас немало, Зустрів нас гарний і приємний екскурсовод на пероні. І почалася наша дивовижна подорож: спочатку наш улюблений паровоз, ще й можна було на ньому сфотографуватися, а потім і сам вокзал: зал очікування, каси, кімната відпочинку,  навіть кабінет самого начальника станції вокзалу. А потім музей, скільки тут цікавих речей і все хочеться потримати у своїх рученятах.

А коли дали добро подзвонити у дзвіночок, що колись відправляв поїзда у подорож, радості не було меж. Думали, що цікавішого вже не побачимо, та нас повели в кімнату до касирів і подарували кожному білет. Оце сьогодні було щастя. Коли діти поверталися назад у дитячий садочок то на перебій один одному розповідали, що кому найбільше сподобалося.

Знаєте, навіть нам дорослим була цікава ця подорож. «Так цікаво було мені, я навіть не знала, що наш вокзал….»,- розповідала одна з помічників вихователя, коли мене побачила.

Я сьогодні вперше пожаліла, що не мала змогу піди з малятами. Та я обов’язково побуваю, адже дивлячись на радісні оченята малят, я розумію як цікаво відкривати їм історію нашого міста.

Пізнай свій край, себе, свій рід
свій народ, свою землю – і ти
побачиш свій шлях у життя

                       Г.Сковорода